КОРОБЕЙНИК, КА,
Коробейник, ка, м. (Заимств. изъ русск.). Коробейникъ, великорусскій разнощикъ мелкаго товара. Не сват ситник коробейникові. Чуб. І. 292.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 285.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КОРОБЕН, БНА, →← КОРОБ, БА,